Our Patron Saint

Sviatiy Mykolai
Святий Отець Миколай є патроном нашого куреня Чорноморцi. Але вiн також має ще здавна в нашому народi велике i загальне почитання. Не було в нас нi однiєї хати де не було би iкони Св. Миколая. Його iкона виднiє по лiвому боцi мiж намiсними iконами iконостасiв наших церков. Наш народ почитає його, наче свого нацiонального святого. Таємниця його великого i постiйного культу лежить у тому, що вiн став символом жертвенної любови ближного та спiвчутливого милосердя. Про це свiдчить iсторiя його культу.
Те що знаємо про життя св. Миколая є досить оздоблене рiзними леґендами. Вiн довгi лiта був єпископом в Мирах, провiнцiа Лiкiя, в Малiй Азiї. Вiн брав участь в Першому Вселенському Соборi 325 р. у Нiкеї. Помер коло 345 року. Цiле своє життя присвятив на дiла милосердя що до душi i тiла. Ще за життя називали його батьком сирiт, вдiв, i бiдних. По смерти, Господь Бог прославив його даром творення чудес, i за те дiстав назву великого чудотворця. Його славнi чуда були головною причиною його швидкого й широкого культу.
Культ св. Миколая починає рости вiд часу цiсар Юстинiян I, 527 р. до 565 р., збудував в його честь церкву в Царгородi. З Вiзантiї його культ поширюється по цiлому свiтi. На нашi зeмлi, культ приходить враз iз христiянськогою вiрою. В другiй половинi ХI столiття була збудована в Києвi церква св. Миколая на могилi Аскольда. В нас було багато церков у честь св. Миколая. До найстарших належить церква св. Миколая в Львовi, що походить з кiнця ХIII столiття. Почитання його в нашому народi є дуже поширене. Свято перенесення мощiв св. Миколая, Теплого Миколи, припадає 9-ого травня, за новим, а 22-ого травня за старим календарем. Церква називає його Великий Мирлiкiйський Чудотворець в Богослужбi на його честь, тобто в акафистi, в пiснях, у стихарах на св. Миколая, 6-ого грудня за новим, a 19-ого грудня за старим календарем, i присвятила йому Богослужбу в кожний четвер. В численних переказах боронить вiн людей вiд стихiйного лиха. Найбiльше вiн опiкується тими хто перебуває у плаваннi. Тому чорноморськi рибалки, виходячи на промисел, брали з собою його образ. Св. Миколай також заступав перед небезпеками iз степiв. Пiснi про нього належать до найдавнiших зразкiв української поезiї, серед них така добра знана як “О хто, хто Миколая любить”.